22 ЧЕРВНЯ - ДЕНЬ СКОРБОТИ І ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ВІЙНИ
22 червня 1941 року, 4.00 ранку, мить…, шквал крові, болі і смерті. Ця мить тривала кілька довгих років, одних із найдовших років у житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не судилось...
Страшне слово «війна» увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали вони урядове повідомлення про напад нацистської Німеччини. Важко передати, якою трагедією для них був перший день війни. Але і в ті червневі дні всі вірили, що ворог буде розбитий і перемога буде за нами.
Початок війни між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом ознаменував собою розгортання найбільш драматичного періоду Другої світової війни, передусім для України. Загалом за роки Другої світової війни Україна втратили 8 мільйонів своїх громадян: 5,5 мільйона цивільних і 2,5 мільйона військових.
Ось уже майже вісім десятків літ, український народ 22 червня вшановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна.
Сьогодні вже мало залишилося серед живих тих, хто зі зброєю в руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам’яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління. «Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!», – згадуємо кожен раз в цей день. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни.
Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Ми пам’ятаємо, ми сумуємо і водночас віддаємо шану всім українським борцям, які в час воєнного лихоліття визволяли рідну землю від фашистських загарбників. Схилимо сьогодні голови перед мільйонами невинних жертв, яких забрала Друга Світова війна. Слава їм, вічна і світла пам’ять!
Вічна пам'ять загиблим...
