Меморіальний музей-садиба Вол. І. Немировича-Данченка та М.О.Корфа
Історія створення
Меморіальний музей-садиба Вол. І. Немировича-Данченка (відділ Донецького обласного краєзнавчого музею) – пам’ятка національного значення України. Знаходиться в селі Нескучному Великоновосілківського району Донецької області. Був відкритий в 1992 році в будівлі садиби барона Миколи Олександровича Корфа (1834 – 1883) – вченого, педагога, просвітника, публіциста, громадського діяча, родоначальника бібліотек у нашому регіоні. Він створив близько 100-та шкіл в Катеринославській губернії, новий метод навчання читанню та новий тип школи – «корфівську трьохзимку». До садиби прилягає Нескучненський ліс, який є ландшафтним заказником.
Маєток після смерті батька перейшов до дочки М. О. Корфа — Катерини Миколаївни, яка вийшла заміж за Володимира Івановича Немировича-Данченка (1858 – 1943), відомого письменника, драматурга, режисера, одного зі створювачів (разом зі К. С. Станіславським) Московського художнього театру. У Нескучному, творчість В. І. Немировича-Данченка розквітла, тут він створив найкращі свої роботи. У садибі, в нього визріває задум провести реформу театру. Звідси він послав К. С. Станіславському запрошення на їх історичну зустріч у «Слов’янському базарі», тут отримав дозвіл від А. П. Чехова на постановку його п’єси «Чайка».
Будинок, у якому розташовується музей, має статус пам’ятника історії і культури з 1969 року, а з 1992 року він занесений до державного реєстру національного культурного надбання України. Експозиція музею розміщена в шести залах і розповідає про життя і діяльність як барона М. О. Корфа, так і його зятя В. І. Немировича-Данченка.
На відвідувачів чекають такі зали:
«Життя та творчість М.О.Корфа» (представлено багато документів Миколи Олександровича, книг про педагогіку і навчання в школі загалом);
«Кімната Катерини Миколаївни» (зберігаються особисті речі Катерини, речі родин Корфа і Немировича-Данченка);
«Театральна» (експонуються костюми з першої МХАТівської вистави «Цар Федір», інші костюми МХАТу з різних вистав, фотоматеріали тих років);
«Кабінет В.І.Немировича-Данченка» (кабінет відтворено до найдрібніших деталей завдяки численним фотографіям);
«Кімната Михайла» (Михайла – сина Володимира Івановича і Катерини Миколаївни); «Вітальня» (зала, де господарі приймали гостей, частина простору присвячена театру і Немировичу-Данченку, а частина – людям, які працювали з Корфом, педагогам).
У музеї є ще два зала: один – для виставок, другий – для проведення майстер-класів та інших занять з дітьми.
Особливо цінні експонати музею – особисті речі В.І.Немировича-Данченка, його дружини Катерини та їх сина Михайла, оригінальні меблі, реліквії МХАТу (друковані видання, фото, костюми, театральні реквізити, речі, пов’язані з творчістю видатних майстрів МХАТу). Відвідати Меморіальний музей-садибу В.І.Немировича-Данченка та М.О.Корфа можна віртуально.
Віртуальна подорож за посиланням
3D-тур створено за власнi кошти студією «Travelbox VR» з метою популяризації туризму в Донецькій області. Адреса Меморіального музею-садиби В.І.Немировича-Данченка та М.О.Корфа: вулиця В. І. Немировича-Данченка, 46, село Нескучне, Великоновосілківський район, Донецька область Телефони: (06243)9-00-33; (095)543-75-93
Джерело: https://mussadnd.wordpress.com/about/історія-створення/
https://acmc.ua/memorialnyj-muzej-sadyba-v-i-nemyrovycha-danchenka-ta-m-o-korfa-zaproshuye-u-gosti/
Немирович-Данченко Володимир Іванович (11 (23) грудня 1858, Озургеті - 25 квітня 1943, Москва) - російський театральний діяч українсько-вірменського походження, режисер, драматург і театральний критик, народний артист СРСР (1936).
Брат письменника Василя Івановича Немировича-Данченка та актриси київського театру «Соловцов» Варвари Немирович, Сталінська премія (1942, 1943).
Народився в українсько-вірменській родині, навчався в Тбіліській гімназії і на математичному факультеті Московського університету.
Співпрацював у гумористичних журналах «Будильник» і «Стрекоза», був театральним рецензентом і критиком «Російського кур'єра» (свого часу редагував цю газету).
Разом із Костянтином Станіславським заснував Московський художній театр і керував низкою його студій, зокрема, Музичною (пізніше перетвореною в Музичний театр ім. Немировича-Данченка).
Корф Микола Олександрович (2(14) липня 1834 р. — 13 листопада 1883 р.) - педагог і просвітник, земський діяч, почесний член Женевської Академії наук, почесний член Петербурзького педагогічного товариства, а також Московського комітету писемності та Московського університету, землевласник Катеринославської губернії. Палко обстоював право українських дітей на навчання рідною мовою в початковій школі.
