Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області
Донецька область, Волноваський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

18 травня - День боротьби за права кримськотатарського народу, День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Дата: 18.05.2023 07:10
Кількість переглядів: 49

Фото без опису

Законом України «Про корінні народи України» та Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № 1140-18 «Про гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави» було визнано, що кримські татари є корінним народом України та гарантовано їхні права.

З метою підтримки боротьби громадян України - кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу, щорічно, 18 травня в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу. Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 792-VІІІ «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» депортацію з Криму кримськотатарського народу у 1944 році було визнано геноцидом кримськотатарського народу та встановлено 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Кримські татари, корінний народ Криму, за усі часи панування царської, а потім радянської імперій зазнавали утисків та політичних переслідувань. Кожного разу, коли росія отримувала контроль над Кримом, це призводило до кардинальної зміни складу населення півострова. До першої анексії Криму в 1783 році Російською імперією кримські татари становили близько 90% населення півострова. В результаті колонізації ця цифра впала до 29% (дані станом на 1917 рік).

Сталінська депортація залишила Крим з майже 0% кримських татар і абсолютною більшістю росіян, які масово переселялися на півострів.

18 травня 1944 року відбулись найбільш трагічні події в історії кримськотатарського народу. Саме в цей день, у вже звільненому від німецьких військ Криму, розпочалася операція військ НКВС по депортації кримських татар до віддалених районів Середньої Азії та Сибіру. Операція проводилась відповідно до таємної постанови Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар».

Загальна кількість депортованого вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тисячі осіб на загальне спецпоселення, 6 тисяч - табори управління резервів, 6 тисяч - ГУЛАГу, 5 тисяч - спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2 882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей, яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.

Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 років в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8 995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили приїхати до своїх родин на засланні.

25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на традиційні радянські назви.

У 1948 році Президія Верховної Ради СРСР встановила довічний термін депортації і запровадила кримінальну відповідальність за втечу з місць обов’язкового примусового поселення. Таке обмеження було знято лише у 1956 році, але й після того Крим був закритою зоною для його корінного населення.

Десятиліття кримськотатарський народ вів сміливу і наполегливу боротьбу з радянським режимом за повернення на рідну землю. Україна з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.

Російська влада, як нащадок срср, не лише не визнала геноцид кримськотатарського народу та не вибачилась перед ними та іншими етнічними групами, які населяли Кримський півостров, а й продовжила цю ганебну практику репресій та депортацій.

Через 70 років, у 2014 році, з початком анексії Кримського півострова російською федерацією, тисячі наших співвітчизників – кримських татар і етнічних українців через безпосередню загрозу їхньому життю покинули рідні домівки. Всі ці роки російська окупаційна влада проводить репресивну політику залякування, психологічного тиску, безпідставного ув’язнення, безслідного зникнення. Ці ж самі практики застосовувала окупаційна влада на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а з 2022 року на новоокупованих територіях України.

Серед 182 політичних в'язнів з Криму 116 (близько 60%) є кримськими татарами, в той час як ця етнічна група становить близько 15% населення Криму.

Так само з 2015 року в Криму розпочався процес депортації українських дітей. Українським дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування примусово надавали російське громадянство, і принаймні деякі з них були усиновлені громадянами рф та вивезені до росії. Українській державі невідомо про їхнє місцезнаходження, незважаючи на численні відповідні запити від МЗС України. Цю практику російська влада також поширила і на інші окуповані території після 24 лютого 2022 року. Зараз так звані «літні табори» використовуються для фактичного ув'язнення українських дітей з інших регіонів і утримання їх там місяцями без доступу навіть до спілкування з батьками, часто в умовах, які можна вважати нелюдськими.

У Криму росія повернулась й до практики зміни складу населення. З 2014 року з півострова були змушені виїхати щонайменше 100 тисяч українських громадян, а широкомасштабне вторгнення, швидше за все, подвоїло цю цифру. У той час правозахисні організації мають дані про те, що з 2014 від 500 тисяч до 800 тисяч російських громадян переїхали до Криму, де загальна кількість населення до 2014 року становила близько 2,2 мільйона осіб.

Крім того, з 2014 року рф перетворила Крим на ізольовану військову базу. З початком мобілізаційної кампанії військові комісаріати масово вручали повістки в місцях компактного проживання кримських татар. Однак, не зважаючи на всі утиски, переслідування та тортури, в окупованому Криму існує потужний спротив. З 24 лютого 2022 року понад 300 осіб було притягнуто до відповідальності за дії та заходи, спрямовані проти війни та на підтримку материкової України. Ці дії варіюються від розповсюдження листівок про російські військові злочини до кидання коктейлів Молотова в окупаційні адміністративні будівлі.

Кримські татари борються в Криму за Україну, Україна ніколи не відмовиться від своєї боротьби за звільнення Криму. Для нас Крим – це в першу чергу українські громадяни, в тому числі українці, кримські татари та інші корінні народи України.

Не може бути жодних компромісів щодо територіальної цілісності України. Крим був, є і буде частиною України!

Війна завершиться тільки тоді, коли буде звільнена вся територія України.

За матеріалами Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь