Рубрика “Люди громади”!
Рубрика “Люди громади”!
Катерина Гнатівна Фичок — довгожителька села Шахтарське, яка пройшла довгий, тернистий життєвий шлях. Її 91 рік — це ціла епоха, сповнена злетів і падінь. Доля цієї жінки непроста, але навіть попри поважний вік, вона пам’ятає усі важливі події свого життя. Катерина Гнатівна пережила Другу світову війну, складні післявоєнні роки та втратила близьких. Однак воля до життя та оптимізм були її вірними супутниками.
Катерина Гнатівна народилася 5 лютого 1933 року в селі Буковель у Польщі в незаможній родині. Коли їй виповнилося 12 років, сім'я переїхала до Тернополя. У батьків було п'ятеро дітей, тому дитинство не було легким — вона допомагала батькам у всьому. Закінчивши 7 класів, Катерина вийшла заміж та народила двох синів і доньку. Згодом родина переїхала на Донеччину в село Шахтарське, де у них народилася ще одна донька.
Разом з чоловіком Катерина виховала дітей та благословила їх на сімейне життя. Вони дочекалися онуків та правнуків. У сім’ї завжди панувала рівність — чоловік і дружина разом займалися домашніми справами, допомагаючи один одному.
Катерина Гнатівна працювала в радгоспі, спочатку на ланці, а потім на різних роботах. На жаль, у 2001 році вона пережила найбільший материнський біль — від тяжкої хвороби померла її старша донька. А в 2011 році Катерина втратила чоловіка. Незважаючи на всі життєві випробування, вона зберегла в душі доброту та любов, якими й досі ділиться з рідними.
Зараз Катерина Гнатівна евакуювалася до Тернополя, де живе з дітьми, оточена теплом і увагою. Найбільша гордість для неї — це онуки та правнуки, їхні успіхи та досягнення. Вона має багато планів на майбутнє, одним з яких є дочекатися Перемоги України та повернутися в рідні місця, до своєї домівки.
Бажаємо Катерині Гнатівні міцного здоров’я, спокою і віри в краще майбутнє. Її життєвий шлях — це приклад мужності, стійкості та любові до життя. Нехай попереду у неї будуть лише радісні події та нові звершення.
