Рубрика "ПРАЦІВНИКИ КУЛЬТУРНОГО ФРОНТУ"
Рубрика "ПРАЦІВНИКИ КУЛЬТУРНОГО ФРОНТУ" Єлизаров Ігор Юрійович – учасник художньої самодіяльності Костянтинопільського сільського клубу та член Великоновосілківського літературного об′єднання «Живе слово» ім. А. Косматенко.
Народився 29 вересня 1966 року в селищі Піски Ясинуватського району Донецької області.
В десятирічному віці мама відвела хлопчика в місцевий будинок культури, де він перший раз в житті вийшов на сцену в складі дитячого вокального ансамблю, як соліст.
З того моменту музика і пісня стали частиною його життя.
В школі був солістом шкільного ВІА.
Навчання в музичній школі по класу баяна не принесло бажаного задоволення і тому витримав тільки 2 роки, про що пізніше дуже шкодував.
Після 8 класу Пісківської середньої школи став навчатися в Макіївському металургійному технікумі, де самотужки навчився грати на гітарі і увійшов до складу студентського музичного гурту.
Коли настав час служби в армії, то він поїхав туди зі своєю гітарою. Армійська художня самодіяльність подарувала йому багато досвіду і незабутніх вражень.
Звільнившись з лав армії і повернувшись до рідного селища організував самодіяльний музичний колектив, який став бажаним на весільних святах в окрузі на протязі семи років.
В 1995 році музичний гурт розпався, але Ігор продовжив займатися музикою і в рідній школі організував дитячий ВІА.
Навчання на економічному факультеті Харківського аграрного університету ім. Докучаєва, де він отримав вищу освіту і фах економіста, робота та сімейні турботи на деякий час стали основними в житті, але при любій нагоді пісня та гітара завжди були поряд.
Вірші Ігор почав писати під час армійської служби і то були тексти до своїх пісень. В подальшому пробував свої сили в художній публіцистиці - друкувався в місцевій газеті.
За час з 1988 по 2010 рік працював в різних сферах: водієм, керівником комунального підприємства, спеціалістом з продажу нерухомості, підприємцем.
Останнім місцем роботи з 2010 року до 2022 року став Донецький інститут агропромислового виробництва на різних посадах.
В 2012 році став художнім керівником і вокалістом новоствореного музичного гурту «Друге дихання», в якого зразу знайшлися свої прихильники, але початок військових дій 2014 року на сході України перекреслив всі творчі плани.
Втрата рідного дому, селища, міста і переїзд до села Розлив Великоновоселківського району в 2015 році стало новим відліком в житті.
Працюючі на основному місці роботи в сільському господарстві деякий час працював художнім керівником в Розливенському сільському будинку культури, де створив два музичні колективи – дорослий гурт «Перекресток» і дитячий гурт «Пацани».
Зайняте І місце в пісенному конкурсі «Нові імена», що проводив Великоновоселківський КСК, участь в діяльності літературного об’єднання «Живе слово» ім. А. Косматенко, участь в діяльності вокального тріо «ТріоНІТ» Багатирського сільського будинку культури, тісна співпраця з Костянтинопільським сільським клубом, де він створив вокальну студію «Мікс» надало сили для руху вперед на творчому шляху.
За останній час Ігор став переможцем районних, обласних, всеукраїнських і навіть міжнародних конкурсів. А також проявив себе, як автор пісень та віршів, що увійшли до антології «На поетичній хвилі степовій», поетичних збірок «Душа Донеччини палає», «Таємниці великого степу», «Гідні.Вільні.Незалежні» та літературного альманаху-2023 «Покровський Літfest».
Незважаючи на те, що культурна нива не стала його професією, любов до музики та пісні завжди живе в його серці.
Даруючи глядачам позитивні емоції під час концертних виступів, реалізуючи свої творчі проекти, розкриваючи всім оточуючим, особливо дітям, прекрасний світ музики, Ігор Юрійович невпинно йде по шляху, який вважає своєю життєвою місією!
