Рубрика "ПРАЦІВНИКИ КУЛЬТУРНОГО ФРОНТУ"
Рубрика "ПРАЦІВНИКИ КУЛЬТУРНОГО ФРОНТУ" Букіна Людмила Миколаївна народилася 1951 році в селі Красний Кут Янісольського району Донецької області. В селищі Кураховка Селидівського району закінчила середню школу. В дитинстві та юності займалася музикою, вокалом, малюванням, писала вірші та мріяла про театр.
Закінчила Київський Державний інститут культури імені Корнійчука факультет – режисура масових свят. 1974 рік - після закінчення училища культури працювала в селах Пречистовка та Максимівка Марьїнського району. 4 роки працювала у Великій Новосілці директором районного культурно-спортивного комплексу. Потім, місто Донецьк – старший науковий співробітник наукового відділу Донецького науково-методичного центру народної творчості. Закінчивши курси фольклористів у Києві, зайнялася пошуковою діяльністю .Їздила в експедиції по області, інколи по Україні. Збирала етнографічний матеріал з українського фольклору, писала сценарії на основі знайденого та записаного етнографічного матеріалу, а ще нариси, статті, які публікувалися в обласних виданнях. Брала участь в організації та проведенні обласних науково – практичних конференцій з фольклору та у республіканських конференціях у м. Харкові. У цьому ж році стає членом обласної спілки фольклористів.
Читає лекції з фольклору на курсах підвищення кваліфікації для вчителів та працівників культури. Невдовзі у 1995 році завдяки спонсорській допомозі українського товариства «Відродження», виходе авторська збірка сценаріїв на допомогу сільським закладам культури «Від Різдва до Миколая», яка викликала позитивні відгуки фахівців.
Букіна Л.М. переїздить в село Іскра Великоновосілківського району. 1998 рік ( по 2009 р.)– на базі Іскрівського сільського Будинку культури створила народний пошуково-дослідницький фольклористичний гурт «Колиска», в репертуарі якого окрім автентичних народних пісень було відроджено весь річний цикл календарних свят, звичаїв та обрядів. Гурт «Колиска» неодноразовий переможець чисельних міжнародних і Всеукраїнських фестивалів та конкурсів, дворазовий володар нагороди Гран- прі, учасник телепрограм «Чиста криниця» обласного телебачення, радіопередач та гість республіканського телеканалу «Культура» у м. Києві (2004). Крім свого колективу «Колиска» з 2003 по 2006 рік Людмила Миколаївна курирує вокальний ансамбль «Перевесло» Державного аграрного технікуму Луганського НАУ у місті Слов’янську, готуючи його для участі у щорічному Всеукраїнському фестивалі художньої творчості «Софіївські зорі» у місті Умані Черкаської області 2005 рік – у виконанні гурту «Колиска», в студії обласного комітету радіомовлення записано диск з обрядовими піснями, який ліцензійно було видано у м. Києві і зараховано до «Золотого Фонду України».
Результатом плідної співпраці у пошуковій роботі з кандидатом мистецтвознавства, доцентом Тюріковою О.В., рішенням вченої ради ДДМА ім.. Прокофьєва (м. Донецьк) у 2005 році вийшло з друку наукове видання - «Музичний фольклор Донбасу: весільні пісні» в яке увійшли 47 одиниць весільних пісень та етнографічний матеріал весільного обряду, знайдених та записаних Букіною Л.М. в селі Іскра Великоновосілківського району Донецької області та 50 весільних пісень, записаних в селі Маринівка Шахтарського району Донецької області.
2008 рік – виходе чергова збірка сценарних матеріалів народних українських звичаїв, обрядів, календарних свят, відроджених та побутуючих в селі Іскра - «Благослови, Берегине, всю нашу родину», у 2010 році ця збірка була надрукована вдруге, увійшовши в науково-популярне видання «Скарби Донеччини».
У 2009 році за вагомий особистий внесок у розвиток української культури Букіна Людмила Миколаївна Указом Президента України отримала звання – «Заслужений працівник культури України».
У 2009 році Букіна переїздить до ВеликоїНовосілки і працює провідним методистом районної інформаційно-методичної служби відділу культури, Великоновосілківської райдержадміністрації. Тут Букіна Л.М. стає автором трьох великих творчих проектів «Ми Купайла носимо – вас на свято просимо», «Різдвяні передзвони» та «Колесом Сонце вгору йде», два з яких отримують статус «обласний». Між іншим продовжує наукову роботу по виявленні та дослідженні елементів нематеріальної культури спадщини Великоновосілківського краю, два з яких занесені до обласного переліку.
Почату справу в культурі продовжують дві доньки – Єгорова Олена , доречи засновник та керівник танцювального колективу «Карамельки» та народного вокального ансамблю «Намисто». Мотузко Марина Олександрівна – керівник народного театру малих форм «Колесо» комунального закладу «Великоновосілківський селищний Будинок культури». Династія культпрацівників живе і працює, віддаючи обраній професії своє вміння, досвід, серце та бажання творити красу і добро заради людей і для людей.
