Річниця виходу ЗСУ з Азовсталі
Азовсталь.
Фортеця зі сталі, збудована руками людей.
Це підприємство пережило сталінські репресії, Другу світову, виготовляло плити для саркофага ЧАЕС та матеріали для Скляного мосту в Києві. Але справжній, новий сенс воно набуло в 2022-му, коли стало останнім бастіоном спротиву в оточеному Маріуполі.
У повному пеклі, без їжі, зв’язку, під безперервними обстрілами, наші захисники трималися.
Три роки тому над Маріуполем опустилась тиша.
Вона прийшла після страшного бою, де не лишилось ані сил, ані простору для вибору. 20 травня 2022-го завершився вихід захисників із «Азовсталі». Це було не капітуляцією. Вони пройшли пекло — і зробили крок назустріч невідомості, аби зберегти життя побратимів.
Проминуло три роки. І більшість із них досі по той бік свободи. У полоні, в неволі, в нелюдських умовах. Але ми не маємо права забути. Бо їхня боротьба — за нас усіх.
«Азовсталь» стала символом. Але за кожним символом — звичайні люди. Зі спогадами, іменами, дрібницями: дитячими малюнками, зім'ятими фото, обручками, які берегли під час обстрілів. Ці речі зберегли не лише пам’ять — вони нагадують, що героїзм має людське обличчя.
Виставка «Азовсталь: нові сенси» в Національному музеї історії України — це спільна ініціатива музейників і родин загиблих захисників. Це не просто експозиція — це можливість побачити не міф, а живу правду.
Запрошуємо мешканців нашої громади по можливості відвідати виставку.
Це важливо — не лише для пам’яті. Це про нашу спільну силу, відповідальність і обов’язок. Побачити, відчути, не забути.
Захисники Азовсталі — наш біль і наша надія. Вони мріють повернутися. І ми зобов’язані зробити все, щоб ці мрії здійснилися.
