Донеччина: край сили, праці та незламного духу
Донеччина
Край, де вугілля — не просто ресурс, а символ характеру.
Де степ — не просто пейзаж, а простір для мрій і боротьби.
Де люди — не просто жителі, а ті, хто вміють стояти до останнього.
Сьогодні ми згадуємо про землю, що сформувала наші долі.
Про дім, який ми змушені були покинути.
Про батьківський двір, що заріс травою, але живе в серці.
Про подвір’я школи, де ще досі чутно відлуння наших голосів.
Донеччина — це не тільки територія.
Це – мова, яка звучить у пісні мами.
Це – запах степового різнотрав’я в літню ніч.
Це – сила, якою ми щодня тримаємо стрій.
І як би не намагались вороги стерти з карти наш рідний край —
він живе в кожному, хто його любить.
Хто пам’ятає рідну хату, річку, терикони.
Хто чекає на повернення.
Ми не здамося.
Ми — донеччани.
І ми обов’язково повернемось додому, бо наша віра – міцна, а дух — незламний.
Дякуємо Збройним Силам України за те, що боронять кожен клаптик нашої землі.
Донеччина — це не точка на мапі.
Це серце, що б’ється всюди, де є ми - донеччани.
