До Дня працівників архівних установ України у Центрі підтримки мешканців Великоновосілківської громади в місті Олександрія відбулася символічна подія
У воєнний час робота працівників архівних установ набуває особливої ваги. Саме вони стоять на варті збереження документальної пам’яті народу, фіксують події, які формують історію країни, та забезпечують спадкоємність правди для майбутніх поколінь. Коли руйнується звичний уклад життя, архіви стають опорою пам’яті й ідентичності.
До Дня працівників архівних установ України у Центрі підтримки мешканців Великоновосілківської громади в місті Олександрія відбулася символічна подія, присвячена вшануванню людей, чия щоденна праця зберігає історію.
Вчителька історії Костянтинопільського ЗЗСО І–ІІІ ступенів Тамара РЄПІНА ініціювала створення особливої хроніки життя Центру підтримки — спільної пам’яті громади в умовах вимушеного переміщення.
У межах заходу було зібрано світлини, що зафіксували ключові моменти діяльності Центру - зустрічі, події та щоденне життя мешканців громади в евакуації. З цих матеріалів сформовано символічну «Книгу пам’яті Центру підтримки мешканців Великоновосілківської громади» — цілісний документ, який об’єднав особисті історії, спільні переживання та важливі віхи цього непростого періоду.
До створення цієї книги активно долучилися як молодь, так і дорослі, усвідомлюючи важливість збереження кожного фрагмента сьогодення. Адже кожен день, прожитий у час випробувань, уже стає історією.
Ця подія стала яскравим прикладом того, наскільки важливо не лише пам’ятати, а й фіксувати події сучасності.
«Книга пам’яті Центру підтримки мешканців Великоновосілківської громади» — це живий архів громади, свідчення її стійкості, єдності та віри в майбутнє.
