9 березня минає 212 років від дня народження Тараса Шевченка - поета, мислителя, пророка української нації

«Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть…»
Ці слова Тарас Шевченко написав понад півтора століття тому. Але сьогодні вони звучать так, ніби звернені саме до нас - до українців, які щодня доводять свою любов до Батьківщини не лише словами, а й боротьбою.
9 березня минає 212 років від дня народження Тараса Шевченка - поета, мислителя, пророка української нації. Людини, яка вірила в українців, у їхню силу і незламне прагнення до волі. Він залишив нам не просто вірші — він залишив дороговказ.
Його слова й сьогодні звучать як настанова і як віра водночас:
«Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
І ще - як заклик, що проходить крізь покоління:
«Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте».
Сьогодні Україна виконує цей заповіт щодня. Наш народ бореться за свою свободу, за право жити на власній землі, за майбутнє своїх дітей. Ми стоїмо заради того, щоб, як писав Кобзар, «на оновленій землі врага не було супостата».
Шевченко став тим, хто об’єднав у слові наше прагнення до волі. Хто оспівав боротьбу українського народу, його безмежну любов до рідної землі - і проніс цей духовний епос крізь віки.
Його слово не втратило сили. Навпаки - сьогодні воно звучить ще гучніше. Бо ми, сучасні українці, - нащадки великого Кобзаря, які продовжують його боротьбу за свободу і гідність.
І поки живе ця любов до України, поки звучить його слово - житиме й наша віра в Перемогу.
