Традиції, що долають відстані: фестиваль «Панаїр» зібрав греків Надазов’я у столиці

У час, коли війна розкидала людей по різних містах і країнах, особливо важливо не втратити зв’язок зі своїм корінням, берегти традиції та пам’ять про рідний дім. Саме такими сенсами був наповнений фестиваль «Панаїр», який відбувся у Києві на території ВДНГ та об’єднав греків Надазов’я, представників громад Донеччини, творчі колективи, майстрів народного мистецтва, молодь і родини з різних куточків України.
У мирні роки «Панаїр» був одним із найяскравіших і наймасовіших свят грецької культури Приазов’я, збираючи тисячі гостей, наповнюючи площі музикою, танцями, ароматами національних страв та щирими зустрічами. Сьогодні, попри всі випробування, фестиваль продовжує жити, об’єднуючи людей навколо спільної історії, культури та пам’яті.
Цьогоріч у святі взяли активну участь представники Великоновосілківської та Комарської громад. Працівники селищних військових адміністрацій пригощали гостей традиційними стравами - готували чебуреки, плов на вогнищі та запашну шурпу, знайомлячи відвідувачів із кулінарними традиціями нашого краю.
Окрему увагу привернув майстер-клас із приготування псатиря - традиційного обрядового хліба греків Донеччини. Представники громад не лише демонстрували особливості його приготування, а й ділилися історіями та звичаями, які передаються з покоління в покоління.
Важливе місце на фестивалі посіла й експозиція Музею греків Приазов’я. Її основу склали унікальні експонати, збір яких розпочали ще у 1993 році активісти села Костянтинопіль. Протягом багатьох років вони дбайливо зберігали предмети побуту, документи, світлини та інші свідчення історії грецьких родин Надазов’я. Сьогодні ці реліквії стали не лише музейними експонатами, а й живими носіями пам’яті про рідний край, його традиції та людей, які творили його історію.
Яскравою частиною святкової програми став виступ сімейного гурту «Сувенір» із Великоновосілківської громади, який долучився до концертної програми фестивалю та подарував гостям теплу атмосферу справжнього народного свята.
Упродовж дня на фестивалі звучала грецька музика, працювали творчі майстерні, етнолекторії, гастрономічні та інтерактивні локації. Захід вкотре довів: культура здатна єднати людей навіть на відстані, зберігати пам’ять про рідний край та передавати його духовну спадщину майбутнім поколінням.
«Панаїр» став не просто фестивалем, а символом незламності традицій, які продовжують жити разом із людьми, де б вони не були.
