23 червня українці вшановують одне з найколоритніших традиційних свят - переддень Івана Купала
23 червня українці вшановують одне з найколоритніших традиційних свят - переддень Івана Купала.
Це свято, що бере свій початок ще з дохристиянських часів, символізує єднання людини з природою, а його обряди глибоко вкорінені в народній культурі.
Свято Івана Купала традиційно припадає на ніч із 23 на 24 червня ( з 6 на 7 липня за старим стилем). У купальську ніч оживають прадавні вірування, коли вода й вогонь вважаються очищувальними стихіями, а рослини набувають особливої сили.
За повір’ями, саме в цю чарівну ніч у лісі розцвітає легендарна квітка папороті - символ щастя, мудрості й удачі. Проте знайти її може лише смілива й щира душа, здатна подолати всі труднощі на шляху.
У народній традиції цього вечора дівчата плетуть вінки з трав і польових квітів, прикрашають їх свічками та пускають на воду, спостерігаючи, як плине вінок - у надії побачити відображення своєї долі. Хлопці ж розпалюють велике вогнище, через яке потім стрибають, очищаючись від усього недоброго та зміцнюючи віру в краще майбутнє. Стрибки парою через полум’я - це символ єдності й взаємної довіри.
Для Великоновосілківщини свято Івана Купала завжди було не лише народознавчим святом, а й особливою подією, що об’єднувала жителів усього району. У мирні роки на березі річки збиралися сотні людей, лунали українські пісні, відбувалися театралізовані дійства, відтворювалися давні обряди та традиції. Працівники закладів культури, аматорські колективи, творчі гурти й талановиті мешканці створювали неповторну атмосферу свята, сповнену щирих емоцій, народного колориту та любові до рідного краю.
Сьогодні ці спогади набувають особливого значення. Ми бережемо їх у серцях і віримо, що після Перемоги настане день, коли купальські вогнища знову запалають на рідній Великоновосілківській землі, а громада знову збереться разом, щоб відродити свої традиції та розділити радість мирного життя.
Свято Івана Купала - не лише красива фольклорна традиція, а й джерело національної пам’яті, що нагадує нам про зв’язок поколінь, шану до природи та силу обрядової культури українського народу.
