Прапор, у якому наша Донеччина
Прапор, у якому наша Донеччина
17 серпня 1999 року Донецька обласна рада затвердила прапор Донецької області - символ, який уже 27 років розповідає про нашу землю без зайвих слів.
У ньому не просто кольори.
Блакитне поле це небо над Донеччиною. Те саме небо, під яким народжувалися, жили, працювали й мріяли покоління наших людей. На ньому сходить золоте сонце з дванадцятьма променями - сонце Сходу України, світло, яке щоранку починає новий день.
Чорне поле - це наша земля, її глибина, вугільні надра, праця шахтарів і промислова історія краю. А п’ять золотих відблисків - наче сонячне світло, що віддзеркалюється на воді, нагадують: серед темряви завжди є місце для світла.
Сьогодні ми дивимося на цей прапор крізь призму війни. І бачимо в ньому дещо більше, ніж символ регіону.
Ми бачимо небо, яке неодмінно має знову бути мирним. Землю, до якої маємо повернутися. Сонце, яке має зійти над вільною Донеччиною.
Наш край переживає найважчі випробування. Але Донеччина - це не лише територія на карті. Це наші міста і села, родини, пам’ять, праця, наша культура і люди, які сьогодні захищають її майбутнє.
Тому пам’ятати, звідки ми, - означає пам’ятати, за що ми боремося.
І кожен на своєму місці має робити те, що наближає Перемогу та майбутнє нашої Донеччини. Працювати, підтримувати наших Захисників і Захисниць, берегти пам’ять, допомагати людям, зберігати нашу громаду та вірити у повернення додому.
Бо сонце на прапорі Донеччини - сходить.
І ми обов’язково дочекаємося дня, коли воно знову зійде над усією вільною українською Донеччиною!
.
У дописі використана світлина військового Володимира Голягіна, який зафіксував момент , коли природа відтворює те, що зображено на прапорі Донецької області.
Дім там, де сходить сонце.
